
Іванович Ігор Євгенович
( Позивний «Сем»)
Іванович Ігор Євгенович народився 2 липня 1988 року в селі Залужжя. Після закінчення школи у рідному селі у 2008 році здобув освіту в Львівському технікумі залізничного транспорту. У 2013 році завершив навчання в Харківській академії залізничного транспорту, отримавши повну вищу освіту. Працював провідником пасажирських вагонів, де його праця завжди відзначалася відповідальністю та відданістю.
У 2017 році Ігор одружився, створив сім'ю. У 2018 році народилась донечка Вероніка, яку він дуже хотів возити до школи, робити з нею домашні завдання. У 2023 році народилась друга донечка Тереза.
З 2023 року працював на заводі "Лемберг Беттері" .
6 червня 2024 року Ігор приєднався до лав Збройних сил України, щоб захищати рідну землю від російського агресора. У червні 2024 року проходив навчання у Володимирі-Волинському, потім - у Рівному, а також у Житомирі. З серпня перебував у Сумській області. Воював у складі 80 ДШВ (десантно-штурмові війська). Солдат, навідник кулеметного відділення.
13 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання у пункті Мартинівка Курської області Ігор Іванович загинув. Похоронений у с. Залужжя. Побратими відгукуються про Ігоря, як про доброго, щирого і надійного друга. У нього залишилися дружина Тетяна, донечки Вероніка і Тереза, мама Катерина, сестра Мар’яна.
Подвиг Івановича Ігоря Євгеновича назавжди залишиться в наших серцях, а пам'ять про нього буде жити вічно.

Указом Президента України №770/2024 від 18.11.2024 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна слава Герою!
